Пам'ятка для батьків 

                                                

Шановні мами і тата! 

 

Уважно прочитайте цю пам'ятку і замисліться про те, наскільки правильно ви чините, виховуючи свою дитину, визначаючи заохочення і покарання дітей у сім'ї.

 ∙ Ваша дитина повинна відчувати вашу послідовність і відповідальність, об'єктивність і розсудливість в оцінці її вчинків, поведінки.

 ∙ Ніколи не карайте свою дитину, не розібравшись у ситуації, з чужих слів.

 ∙ Не приймайте формальне рішення про покарання своєї дитини. 

∙ Поважайте у своїй дитині людину, не ображайте і не принижуйте її. 

∙ Не бійтеся розповідати своїй дитині про свою провину в її віці, адже це тільки допоможе дитині зрозуміти вас і себе. 

∙ Вимагайте від дитини говорити тільки правду, якою б вона для вас не була.

 ∙ Захищайте свою дитину, якщо ви впевнені в тому, що вона не скоювала поганого вчинку. 

∙ Карайте дитину, не принижуючи її людську гідність. 

  Караючи дитину, дотримуйтеся єдиної лінії покарання, не приховуйте від одного з батьків провину дитини, адже це може призвести до втрати вашого авторитету. 

∙ Будьте терплячими в покаранні, будь-який промах дитини не залишайте поза увагою.

 ∙ У промахах і провині своєї дитини не намагайтеся звинувачувати інших людей.

 ∙ «Хто старе споминає, той щастя не має». Згадуйте це прислів'я тоді, коли маєте намір докорити дитину поганим вчинком, який вона 24 колись скоїла.

 ∙ Спілкуйтеся зі своєю дитиною — іноді вона здійснює проступок, щоб звернути на себе увагу.

 ∙ Пам'ятайте! Хвала повинна бути об'єктивною!

 ∙ Любіть свою дитину, незважаючи ні па що!

 

 

Рекомендації психологам у разі першої допомоги жертвам домашнього насилля:

 

 - Не кидайтеся відразу обіймати потерпілого. Візьміть його за руку або покладіть свою руку йому на плече. Якщо побачите, що це людині неприємно, уникайте тілесного контакту

. - Не вирішуйте за потерпілого, що йому зараз необхідно (він повинен відчувати, що не втратив контролю над реальністю).

 - Не розпитуйте потерпілого про подробиці того, що сталося. Ні в якому разі не звинувачуйте його в тому, що сталося. 

- Дайте потерпілому зрозуміти, що він може розраховувати на вашу підтримку.

 - Якщо потерпілий починає розповідати про те, що сталося, спонукайте говорити не стільки про конкретні деталі, скільки про емоції, пов'язані з подією. Домагайтеся, щоб він говорив: «Це не моя провина, винен насильник»; «Було зроблено усе можливе в таких обставинах». 

- Якщо потерпілий вирішив звернутися в міліцію, йдіть туди разом. При оформленні заяви, з'ясуванні прикмет злочинців він знову в подробицях переживе жахливу ситуацію. Йому буде потрібна ваша підтримка. 

- При консультуванні жертв сексуального насильства необхідно домагатися наступних цілей .

 - Забезпечити можливо повніше і безумовне прийняття себе.

 - Сприяти підвищенню самооцінки.

 - Допомогти скласти конкретний план поведінки в обставинах, пов'язаних з насильством (інформація про міліцію, правоохоронні органи, медичні процедури).

 - Допомогти визначити основні проблеми. 

- Допомогти мобілізувати системи підтримки особи.

 - Допомогти усвідомити серйозність того, що сталося.

 - Допомогти усвідомити необхідність згаяти час на одужання.

 - Виявити і зміцнити сильні сторони особи клієнта.

Куди звертатися у випадках домашнього насильства: до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства; на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям; до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103; до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).

​